Що таке «15-хвилинне місто»

Десятиріччями міста розростались в усіх вимірах та напрямках. Урбанізації створила безліч зручностей, серед яких – економічний розвиток та викликана ним конкуренція із розширенням товарної пропозиції, особливо у великих містах, однак тренд починає змінюватись.

Британський Urban Land Institute запевняє, що 71% застарілого простору у наших містах та містечках протягом найближчих п’яти років змінить своє призначення. Ці зміни багато в чому викликані розвитком прогресивних урбаністичних концепцій, що намагаються видозмінити те, як ми працюємо, соціалізуємось та живемо – шляхом значного зменшення простору, в якому ми пересуваємось. Серед цих рішень чільне місце займає «15-хвилинне місто».

По мірі зростання популярності цих концепцій та їхнього впровадження, ми будемо зустрічати їхні елементи у нашому житті незалежно від місця проживання. Звичайно, все перераховане вище вплине на ринок коворкінгів та гнучких просторів.

Що це таке?

Якщо коротко, 15-хвилинне місто – це форма урбаністичного планування, яка передбачає задоволення всіх потреб та побажань мешканців в радіусі 15 хвилин пішої ходьби від дому. Концепцію розробив професор Карлос Морено з університету Сорбонна, якого надихнула ідея «ритму життя» і який вигадав назву la ville du quart d`heure. Концепцією зацікавились декілька сучасних міст і наразі Мілан запланував її впровадження як засадничої у містобудуванні.

Концепція базується на тому, як насправді живуть сучасні містяни, що їм потрібно і що їх цікавить. За ідеєю професора Морено, вартує лише пройтись не більше 15 хвилин, щоб дістатись до всіх закладів, які потрібні для повноцінного життя – від спільних відкритих просторів до продовольчих магазинів, робочих просторів та шкіл. Зменшення часу, потрібного мешканцям для потрапляння до цих місць, має покращити життєвий баланс містян, змусити їх жити більш здоровим та насиченим життям.

Незважаючи на назву, «15-хвилинне місто» не обов’язково говорить про великі міста, цілком можливе і «15-хвилинне містечко». Обидві описують планування, яке передбачає розміщення закладів у вказаному радіусі від споживачів. Переваги такого планування передбачають збільшення тривалості життя та задоволення від роботи, зменшення навантаження на комунальну інфраструктуру та зменшення викидів СО2. Крім того, впровадження концепції може привести до створення місцевих та навіть регіональних хабів, у яких декілька операторів-підприємців доповнюватимуть один одного товарами та послугами. Це, с свою чергу, сприятиме зростанню місцевих економік.

Варто відзначити, що сама концепція 15-хвилинного міста насправді є доволі концентрованим прикладом ще більшого тренду локалізації: зменшення відстані між речами, які реально потрібні.

Робота у 15-хвилинному місті

Традиційна модель передбачає наявність міста, поділеного на центральні та спальні райони, а також міст-супутників, приміських територій та транспортних зв’язків між ними. Вона передбачає роботу в офісних центрах, куди щоденно мають приїздити співробітники. Зазвичай, до центральних районів міста.

У світі 15-хвилинних міст та локалізованих закладів парадигма зсунеться в напрямку роботи ближче до дома, зменшення ролі міста в житті людини та відмови від ідеї поїздки на роботу. Додаткові передумови створює технологічна революція, яка передбачає можливість майже кожного працювати віддалено.

Звичайно, існують мешканці міст, які вже живуть в 15 хвилинах ходьби від свого офісу, але їх дуже мало. Для більшості впровадження концепції «15-хвилинного міста» передбачатиме відмову від транспорту та усіх його недоліків та переваги від «роботи біля дому»: можливості поєднувати роботу з дому із роботою у місцевому коворкінгу.

Районні центри як місця життя та роботи

Кількість гнучких робочих просторів збільшується, ця тенденція перестала бути прерогативою великих міст та великих бізнес-центрів. Коворкінги з’являються у торговельно-розважальних центрах, житлових комплексах, бібліотеках та навіть на базі ресторанів.

Зі збільшенням кількості вакцинованих стало зрозуміло, що віддалена робота не здаватиме позицій та лишіться надовго, містечка, райони та районні центри можуть почати конкуренцію за орендарів. Цим віддаленим працівникам більше не треба доставатись у міські центри, окрім того вони надаватимуть перевагу пішій прогулянці до сусіднього коворкінгу.

Однак конкуренція передбачає не лише наявність гарних та оздоблених робочих місць, регіони мають стати гарними локаціями для життя та роботи. Міські центри пропонують багато чого за стінами робочого простору – від закладів гостинності та відпочинку до більших та оригінальніших торгівельних проектів. Коворкінги у містечках, районах та регіонах мають усвідомлювати цей факт та прийняти його, щоб мати можливість творчо підійти до своєї пропозиції та суперничати із містами.

Будуючи 15-хвилинне майбутнє

Перші кроки назустріч впровадженню концепції «15-хвилинного міста» вже зроблені: ними стали активний розвиток районів та зміна призначення будівель. В Україні анонсовані (та відкриті) не лише коворкінги, але й колівінги, девелопери все частіше розглядають можливість впровадження коворкінгів у своїх ЖК, орендодавці все більш прихильні до незвичайних форматів.

Отримати максимум від ситуації може той, хто здатен оцінити перспективи районів та людських потоків, знайти відповідні локації та не побоятись інвестувати в коворкінгів. Зменшити ризики для інвестицій можуть консультанти та досвідчені команди існуючих операторів ринку.

За матеріалами статті з блогу Зої Елліс-Мір

Дмитро Чепурhttps://www.3rdplace.media/
Головний редактор видання 3rd Place Media

По темі

НАПИСАТИ ВІДПОВІДЬ

Введіть коментар!
Введіть своє ім'я

Найновіше