П’ять міфів про гнучкий графік роботи. Частина 1

«Гнучкість теоретично класна, однак не спрацьовує в нашій компанії». Ц. тезу роками повторюють менеджери більшості компаній світу. Напрямок роботи компанії значення не має – технологічний сектор, урядовий, фінансових чи охорона здоров’я. Завжди існуватимуть люди, які вважають , що змішана робота аж ніяк не спрацює у їхніх ситуації.

Насправді гнучкий режим роботи додає користі будь-якій компанії. Місяці пандемії, локдаунів та карантинних обмежень це наочно довели. Нещодавнє дослідження Гарвардської бізнес-школи показало, що більшість професіоналів підвищили свою ефективність працюючи з дому, а 81% за них або не бажає повертатись до офісів, або бажають працювати у змішаному режимі. Варто відзначити, що розуміння віддаленої роботи в кожного своє і єдиного рецепту для всіх не існує.

Пандемія поділила компанії світу на дві групи: тих, хто закляк від жаху, та тих, хто зустрів свої страхи. Другі впровадили змішаний або віддалений режим роботи, в той час як перші шукали приводи цього не робити. Дослідники з «Альянсу різноманітності та гнучкості» об’єднали ці приводи (насправді, страхи) у п’ять груп та спробували їх опрацювати.

Міф 1. Втрата контролю

Менеджери часто-густо вважають, що, дозволивши одному працювати віддалено або у змішаному режимі, вони відкриють скриню Пандори: мовляв, якщо дозволити працювати вдома одному-двом, то незабаром офісом гулятиме вітер. Можливо, звичайно, взагалі будь-що, однак рішеннями будуть структурованість та зрозумілість. Дослідники гарантують, що компанії, які із розумом вирішуватимуть ці питання, не втратять нічого, лише отримають.

Компанії, щоб отримати максимум користі від такого типу роботи, мають приділити час розробці стандартів, після чого донести їх до кожного співробітника. Мають бути розроблені та описані варіанти змішаної роботи: віддалена робота, зменшена кількість робочих годин, асинхронні робочі години, розподіл завдань та інше. Також треба пересвідчитись, що всі розуміють ці варіанти однаково.

Доведеться попрацювати з корпоративним календарем, щоб у всіх склалось розуміння, хто де працює. Можливо, варто буде провести внутрішнє навчання – для тих, хто працюватиме віддалено, для їхніх керівників та для співробітників, що залишаться в офісі. Це дозволить позбутись стигматизації тих, хто не буде в офісі – колеги зрозуміють, що вони насправді працюватимуть, а не битимуть байдики поза межами офісу.

Міф 2. Втрата культури

Звичайно, якщо не бачити колегу щодня, не вдасться з ним поспілкуватись за обідом. Це може зашкодити «корпоративній культурі», як її сприймають недолугі менеджери. Однак починати варто не з розчарувань, а з визначення, якою саме є корпоративна культура компанії (і чи існує вона за межами мрій директора). Розібравшись із цим, буде набагато простіше організувати тет-а-тет зустрічі в офісі чи онлайн.

Більшість компаній, які спочатку подумали, мають зиск з цього. Вони розробили креативні варіанти спільного часу в компанії, зустрічей та розмов. Багато хто з них впровадили віртуальні тренування, кулінарні майстер-класи та оригінальні тім-білдинги. А нечасті дні присутності співробітників в офісі менеджери цих компаній використовують на 200% – і за життя поспілкуватись, і робочі плани обговорити.

По темі

НАПИСАТИ ВІДПОВІДЬ

Введіть коментар!
Введіть своє ім'я

Найновіше