Навіщо організаціям всі ці офіси? – HBR

Незважаючи на збільшення кількості вакцинованих людей по всьому світу, компанії не мають відповіді на питання, коли, як та – у деяких випадках, чи взагалі – повертати працівників до офісів. Так, дані компанії Google показують, що завантаженість робочих місць у Лондоні, Нью-Йорку та Сан-Франциско складає половину від рівня до пандемії

Червневе опитування 520 керівників компаній-членів Лондонської комерційної палати показало, що серед компаній, співробітники яких можуть працювати віддалено, половина передбачає перехід на 100% віддалену роботу.

Коли генеральний директор Apple, Тім Кук, оголосив про плани щодо повернення працівників в офіс на три дні на тиждень, йому надіслали петицію, у якій звинуватили у «активному ігноруванні» бажань багатьох продовжувати роботу у віддаленому режимі. Працівники написали: «Протягом останнього часу ми нарешті відчували, що можемо робити найкращу роботу у своєму житті без вимушених поїздок до офісу та потреби сидіти в залюднених приміщеннях».

У компаній, які планують залучати меншу кількість співробітників на щоденних засадах, постає питання: чи не варто позбутись частини офісних приміщень, які не будуть використовуватися у випадку переходу до змішаного типу роботи?

Базуючись на власному професійному досвіді, – один з авторів є професором економіки, другий є інвестиційним менеджером в галузі нерухомості – вважаємо, що у багатьох випадках відповідь має бути схвальною.

Існують вже ознаки цих змін. Наприклад, у Нью-Йорку кількість вільних офісних площ зросла на 11,3% у минулому році та стала найбільшою за останні 27 років. І це – незважаючи на те, що справді великі компанії, як от JPMorgan Chase та Goldman Sachs, ніяк не дочекаються якнайшвидшого повернення всіх своїх працівників до офісів.

Навіщо компанії офіс

Економісти стверджують, що компанії бажають бачити працівників в одному місці в один час з двох причин.

По-перше, так простіше стежити за ними. Цьому є багато надійних доказів, особливо коли мова йде про спеціалістів (програмісти, бухгалтери), чию роботу важко виміряти. Незважаючи на наявність електронних методів стеження за співробітниками, які були розповсюджені ще до пандемії, кваліфіковану працю важко відстежувати таким чином. Якщо компанія (або окремий менеджер всередині компанії) оцінює роботу за фізичною присутністю або візуальною оцінкою, то такі стосунки важко винести за межі офісу.

По-друге, компанії сподіваються за допомоги офісу сприяти вільному обміну ідеями. Незважаючи на розповсюдженість концепції, не існує доказів того, що розмови біля кулеру сприяють креативності. Дослідження вказують на те, що вільна взаємодія сприяє обміну інформацією та побудові мереж, однак жодне з них не доводить позитивного впливу на ефективність праці. Бажання вільного обміну не має затримувати в офісах тих, для кого важливі продуктивність та результат. Варто визнати, що віддалена робота може зашкодити компаніям, в яких неформальне спілкування є важливою частиною корпоративної культури. Тому менеджерам варто уважно оцінити, яку роль відіграє така взаємодія у команді та як на це вплине робота з дому.

Ці дві причини наявності офісу – нагляд та взаємодія – є безспірними. Однак для багатьох компаній реальна вага цих причин зменшилась після року віддаленої роботи.

Здатність менеджера відстежувати роботу команди у віддаленому режим залежить не лише від типу роботи, але й від навичок самого менеджера. Далеко не кожен керівник заслуговує на назву лідера віддаленої команди. Немало справжніх лідерів стали прихильниками відеозустрічей та навіть найму працівників без особистої зустрічі. Це – позитивний результат: багато хто покращив навички віддаленого управління людьми за час пандемії.

Працівники також пристали на взаємодію за допомогою технологій: відеоконференцій чи платформ по типу Slack. Впровадження цих технологій вимагає інвестицій, але найвищу ціну за перехід на новий тип роботи – повноцінного та повномасштабного переключення на технології – вже сплачено. Пандемія пришвидшила перехід на віддалену роботу та здешевила це рішення. Другим позитивним результатом стало те, що набагато легше переключатись між віддаленим та офісним типами робіт по мірі зручності чи необхідності.

Все це змушує компанії зрозуміти, що все більше справ робитиметься онлайн. Висновки досліджень різняться, однак більшість науковців погоджуються з тим, що до 20% робочого часу проводитиметься вдома. Це призводить нас до того, що потрібно лише 80% від розміру офісів до пандемії.

Фактори, які варто оцінити при зменшенні простору

Наступні фактори вартують уваги компаній, які розглядають не лише скільки квадратних метрів офісної площі їм потрібно, але й як ці метри будуть організовані. Ці рішення йдуть пліч-о-пліч, оскільки розмір, наповнення та вартість взаємопов’язані при плануванні офісів.

1. Люди

Дослідження демонструють, що більшість працівників все ж бажають повернутись до офісів – але лише на день-два на тиждень. Це передбачає створення приємного робочого простору, який займатиме меншу площу, аніж до пандемії – люди з’являтимуться тут в різні дні протягом тижня. Це відповідно передбачає пріоритет якості простору над його розміром, і компанії зосередяться на невеликих, але затишних, продуманих та творчих просторах.

2. Локації

Як вважають економісти-урбаністи, сучасні міста існують через дві причини. По-перше, бізнес квітне поряд з іншими компаніями та робітниками. По-друге, багато зручних речей – магазини та ресторани, спеціалізовані медичні заклади та навіть сервіси прокату авто – можуть існувати виключно в густонаселених місцях. По мірі переходу компаній на гібридний графік роботи або роботу з дому, зменшується вигода від знаходження поряд з іншими компаніями. Також перестає бути нагальним близькість до клієнтів або колег, оскільки всі переходять на віддалену роботу – тож цінність офісу у центрі міста різко знижується. А от дистанція до зручностей стає важливішою. Для тих, хто відвідує офіс більше заради спілкування, аніж для зосередженої роботи, дуже важливо жити чи працювати біля парку або ресторану.

3. Транспорт

Раніше рішення про місце розміщення офісу приймалось виходячи з необхідності залучати кращих. Тепер більшість знаходиться далеко від офісів, їздять туди не всі, тому для дислокації офісу важливішими стануть не зупинки громадського транспорту, а автомобільні траси та станції метро чи міських електричок.

4. Дизайн

Залучення найталановитіших до офісу тепер буде залежати не від розміщення офісу, а від професійних та кар’єрних перспектив. Якщо вже їхати до офісу, то робітники хочуть зосереджено попрацювати над чимось, що не вдається чи неможливо зробити вдома. Це вимагатиме менше місця, однак підвищує вимоги до самого офісу, його якості, зручності та наповненості.

5. Екологічність

Оскільки будівництво значним чином впливає на навколишній світ, нерухомість має стати невід’ємною частиною ESG стратегій (екологічна, соціальна та управлінська сталість) компаній. Бізнес-центри щоденно споживають безліч ресурсів на опалення, охолодження, електрифікацію та багато іншого. Оскільки компанії починають наново винаходити робочі простори, зараз саме час спробувати більш стало та ефективно ними користуватись. Наприклад, в дні, коли в офісі нікого немає, централізовано вимикати опалення чи кондиціонування. Це вплине як на екологію, так і на ставлення працівників.

6. Ціна

Останнім фактором обрання офісу стане його вартість, адже орендодавці як ніколи раніше готові йти на переговори та поступки. Навіть ті, в кого є довгостроковий контракт, можуть спробувати його або здешевити, або переглянути, або ж відмовитись від частини площі оренди.

На заключення. Багато керівників розуміють, що насправді їхнім компаніям не потрібні всі ці великі офіси. Навпаки, те що їм потрібно – локації, які розумно облаштовані для змішаного типу роботи, які знаходяться поряд з об’єктами інфраструктури та транспортними артеріями. І які зовсім не обов’язково мають знаходитись у центрі міста.

Автори: Нікодем Шуміло, асоційований професор економіки та фінансів будівництва в University College London; Томас Вігельман, керуючий директор компанії Schroder Real Estate Asset Management та член комітету з нерухомості Гарвардської спільноти випускників

Джерело: Harvard Business Review

Дмитро Чепурhttps://www.3rdplace.media/
Головний редактор видання 3rd Place Media

По темі

НАПИСАТИ ВІДПОВІДЬ

Введіть коментар!
Введіть своє ім'я

Найновіше