Ілля Безручко, BeeWorking: «Ідея в тому, що час разом має бути максимально корисним»

Мережа BeeWorking представлена двома локаціями – на Подолі та в Голосіївському районі Києва компанії управляє 5500 м2. В планах – два нові коворкінги: на Лук’янівці та біля станції метро «Олімпійська», загальною площею 14 000 квадратних метрів. Керівник проекту – Ілля Безручко, свого часу працював у мережі коворкінгів Platforma, після чого очолив новий бізнес. Розпитали в нього про коворкінги, послуги, команду та продажі.

Тривалий час я працював у коворкінгу Platforma. В якийсь момент я зрозумів, що маю власні амбіції стосовно коворкінгів: в мене було безліч ідей та пропозицій, які не вдавалось реалізувати на посаді голови відділу продажів.

В якийсь момент мені через LinkedIn надійшла пропозиція очолити проект зі створення мережі коворкінгів. Я пішов на співбесіду, на якій мені сказали, що поки є виключно назва та бажання розвивати мережу, збирати команду. Я пристав на пропозицію – і з цього моменту почалась наша історія.

– Звідки в вас зацікавленість у коворкінгах?

– Мене з самого початку цікавить створення креативного кластеру в Україні. Задля досягнення цієї мети необхідно створити інфраструктуру, частиною якої є коворкінги. 

Якщо подивитись на досвід інших країн, то можна побачити, що коворкінги – це саме те місце, яке гуртує цікаві та неординарні проекти, які згодом «вистрілюють». Гарний приклад – стартап Waze, який створювався та розвивався десь на периферії Ізраїлю, а згодом продався Google за мільярд доларів. Він створювався у коворкінгу, оскільки засновникам просто не було куди йти.

Ідеї та побажання інвесторів цілком відповідали моєму бажанню створювати універсальні простори, які допоможуть українському бізнесу зручно працювати у нестандартному форматі.

Основною метою створення коворкінгів BeeWorking стало заснування майданчику, на якому створюватимуться та розвиватимуться креативні та круті стартапи та бізнеси, що представлятимуть Україну у світі. Ми намагаємось зібрати в своїх локаціях максимальну кількість такого типу стартапів. Навіть так: якщо в перспективної та цікавої команди поки немає грошей, ми намагаємось піти їй назустріч та вигадати якийсь формат співпраці, який би сприяв подальшому розвитку проекта.

Звідки з’явилась та чому була обрана така назва – BeeWorking?

Ці пішло від нашої концепції, якою ми керуємось під час пошуку локацій, створення просторів, їхнього розвитку та наповнення послугами. Це – синергія.

BeeWorking – це робоча бджілка (ідея першого порядку), однак назву, сенси та тези навколо неї ми продовжуємо розвивати. Зараз створили персонажів для Telegram-стікерів: бджілка та юнак, який дещо схожий на головного персонажа серіала «Офіс». Тож Bee продовжує свій розвиток.

Якщо ж абстрагуватись від ідей першого порядку, то ми переходимо до слова «being», існування. Це – про проживання повноцінного життя. Ми прагнемо створювати такі простори, які будуть затишними та функціональними для наших резидентів 24/7, тобто створюватимуть Синергію насиченого робочого (і не тільки) дня.

Незалежно від того, прилетіла людина з іншої країни, приїхала з іншого міста або прийшла із сусідньої будівлі – вона може не полишати нашу локацію. В нас є кімнати для батьків, де можна змінити підгузки та погодувати дитину, тренажерні зали, кафе із повноцінним харчуванням.

Також всі наші наступні проекти плануються через призму «синергії робочого дня»: все, що необхідно, бажано та можливо для людини – в одній будівлі.

Першою локацією мережі BeeWorking став коворкінг на Подолі. Чому там і чи є історія у цієї будівлі?

Так, ми починали з Подолу, з локації на 850 квадратних метрів. Ця будівля, доволі історична, спочатку стала жертвою радянської реставрації, потім – проектів 2000-их та й зросла у поверхах від реставрації до реставрації. До нас вона потрапила у «пшонка-стайлі»: із ліпниною, з янголятками і усілякими іншими недолугими спробами створити «елітний офіс».

Ми почали працювати із цим проектом, перетворюючи його на сучасний офісний простір. Відновили фасадну частину згідно історичного наративу, відновили простір всередині, залишили стіни в автентичному вигляді, який підкреслює історичний спадок цієї будівлі. ІВ одному місці навіть зберіглася цегла із печатками із прізвищем власника заводу.

Як взагалі компанія обирає локації? Адже після Подолу наступним коворкінгом став об’єкт у Голосіївському районі.

Ми почали з історичного району, оскільки, як це не банально, без Подолу Київ неможливий. Це – місце, яке приваблює велику кількість креативних та творчих особистостей.

З другою локацією – трохи інша історія. Голосіїво – це анти-Поділ. Але ми думали про інше: більшість київських коворкінгів знаходяться у центральній частині міста. Саме там гостро стоїть проблема паркінгів та зелених насаджень. Коли ми вперше приїхали на локацію із архітекторами, ми були дуже непевні, чи варто тут щось створювати. Однак після ознайомлення із ситуацією ми зрозуміли, що Одеський напрямок безупинно забудовується новими котеджними та житловими комплексами. Та й сам район – густозаселений та продовжує розвиватись.

І ми вирішили створити коворкінг, який буде перехоплюючим хабом для всіх, хто приїздить із приміських районів та мешканців району Голосіїво. Поряд з будівлею є величезний паркінг ВДНГ та метро.

При створенні локації в нас було дві ідеї. Перша – дати мешканцям цього молодого за аудиторією району достойний коворкінг. Друга – зменшити навантаження на центр, адже ті 800 осіб, які працюють в нас, не їдуть інших районів і їх авто залишаються на паркінгах не продукуючи шкідливі викиди.

Окрім того ж, ми спостерігаємо тенденцію до того, що коворкінги наближаються до домівок резидентів, стають ближче до людей. Чому біля кожного дому є банківські відділення, пункти обміну валют, магазини, аптеки та перукарні, однак немає місця для комфортної роботи? Ми вважаємо, що людина повинна мати можливість обирати місце для роботи.

В нас працюють багато резидентів, за яких сплачують їхні компанії, що мають власні офіси у інших районах, проте вони дбають про комфортні робочі місця, які задовольняють потреби їх співробітників.

Які вимоги Ви висуваєте до локацій?

– Існує декілька ключових вимог. По-перше, відстань до метро – не більше 10 хвилин пішки. По-друге, наявність інфраструктури: банки, магазини, ресторани та вулична їжа і інше. По-третє, можливість створення у будівлі відкритих планувань, адже 90% офісних приміщень у нас відділені скляними перегородками.

На це в нас є дві причини. Перша – сидячи за склом і дивлячись на те, як інші працюють, соромно самому не працювати. Друга – це можливість демонструвати клієнтам офіси-трансформери, які можуть збільшуватись паралельно із збільшенням команди.

Крім перерахованого вище, ми досліджуємо будівлю – із архітекторами, інженерами та іншими спеціалістами. Для нас дуже важливі технологічні та архітектурні показники будівлі та району навкруги, адже внутрішнє наповнення диктується зовнішнім виглядом.

Які послуги входять у пакет резидента та які надаються за окрему плату?

– Ми – «коворкінг про коворкінг». Ми не є сервісним коворкінгом, не надаємо юристів чи бухгалтерів. Ми надаємо цілодобовий доступ до робочого простору, із обмеженнями – до переговорних кімнат (у залежності від типу вашого робочого місця резиденти отримують години користування переговорними кімнатами), у робочий час – вільний доступ гостей.

До складу пакету входить доступ до всіх зон коворкінгу, безлімітне користування скайп-кімнатами, інтернет, безлімітний чорно-білий та кольоровий друк, контакти партнерів з юридичних та бухгалтерських компаній та інше.

Зараз ми розглядаємо можливість створення віддаленого офісу – для тих, хто не має необхідності фізичної присутності, але має отримувати пошту та дзвінки.

Як вибудована ваша команда?

– На кожній локації ми маємо сервісну службу: клінінг, завгосп, адміністратор. Фактично, головним на локації є ком’юніті-менеджер. Його зона відповідальності – все, що відбувається на локації: від корпоративних заходів до адміністративних питань.

Ще є команда архітекторів і дизайнерів, яких можна вважати in-house агенцією. Питання юриспруденції та бухгалтерії – на аутсорсі. Ми намагаємось не збільшувати команду без окремої потреби та мінімізувати штат. Ми ставимось до нашого проекту як до стартапу, звідти і розуміння, що команда має бути мінімальна.

Якими каналами Ви користуєтесь для залучення резидентів?

– Ми робимо ставку на сарафанне радіо. Бо бачимо, що це – єдиний метод, що працює. Люди купують за порадою іншої людини, тож наша задача – надати послугу такої якості, що варта рекомендації.

Завдання соціальних мереж – розповідати та розважати: там мають бути історії про коворкінг або історії про бізнес наших резидентів, або є новини зі світу цифрових технологій.

Потрохи працюють реклама у соціальних мережах та контекстна реклама – вони не дають неймовірних показників, але клієнтів приводять.

Співпрацюємо зі ЗМІ, створюючи публікації, кожного разу думаючи, що і кому розповідати. Виходити із ще одним оглядом коворкінгу сенсу не бачимо – тому вважаємо за розумне дати корисні знання, які показують наших резидентів (допомагають розповісти про достойний український проект), технологій чи нашу експертизу.

– Як Ви працюєте з резидентами: ком’юніті-менеджмент, корпоративні заходи, програми лояльності?

– Перед кожним адміністратором локації чи front-desk менеджером стоїть завдання – стати другом та помічником резидентів. Ми вибудовуємо взаємовідносини між резидентами та командою на основі особистої довіри та партнерства.

Звичайно, ми проводимо внутрішні заходи: від креативної команди для креативної спільноти. Є музичні квізи, перегляди кіно, лекції запрошених гостей. Наша ідея в тому, що час, проведений разом, має бути максимально корисним.

Дмитро Чепурhttps://www.3rdplace.media/
Головний редактор видання 3rd Place Media

По темі

НАПИСАТИ ВІДПОВІДЬ

Введіть коментар!
Введіть своє ім'я

Найновіше